Бібліотека Буської середньої школи №1

Савчин І. Львівське братство:роман




 

І

Під бій литавр

У

понеділок 

шістнадцятого червня 1578 року,

перед світанком вулицями Львова прогуркотіла колимага. З усіх боків її оточували королівські гайдуки з аркебузами напоготові,ніби ось-ось мали ринутись у бій. Віз-

ник  на  козлах в зеленому жупані старостинського  пахолка  тряс  увесь  час віжками. підганяючи  коней.і королівському воїнству  доводилось  бігти підтюпцем. щоб не відстати від повоза.

     Зупинилися на ринку біля Ратуші. Один з гайдуків підійшов до колимаги. відчинив її дверцята, і з неї на бруківку ступив кремезний чоловік, дзвякнувши ланцюгом . що волочився за його ногами. Залізним путом були сковані і його руки З непокритої голови набік.за ліве вухо, спадав козацький оселедець, а довгі вуса дугами сходи лись на рівно підрізаній знизу бороді.

     Зажуреними  очима закутий обвів  майдан  і, повернувши  голову в  бік  Руської

вулиці,на мить зупинився поглядом на хресті  дзвіниці Успенської церкви, якого торкнулися перші промені ще невидимого сонця. Та стражники схопили його під лікті і попровадили до дверей,що вели в підземелля ратуші.

     Ледве ключник магістрату встиг замкнути двері за в'язнем,як до Ринку донеслись якісь крики , гавкання собак, цокіт кінських копит. Незабаром на майдан вискочила група вершників. Супроводжував її натовп, в якому по одягу і спорядженню можна було розрізнити стрільців. осочників та інших старостинських слуг мисливського промислу. Деякі з них утримували на прив'язі гончаків.

     Попереду кавалькади скакав вершник, у якому гайдуки впізнали Стефана Баторія. і від страху аж притислися до муру ратуші. Та король Речі Посполитої. проскочив через Ринок. навіть не глянувши у їх бік , і разом з різноликою свитою

сховався за рогом вулиці,що тяглась до Галицької  брами Львова.

   - І чого б це його милість нараз сьогодні вибрався на полювання? - здивувався один з королівських вояків.

    - Напевно. щоб не бути на страті самовольця, - озвався другий.

   -  Тікає сам від себе.

     А тим часом вулиці Львова уже об'їздив,б'ючи об литавру, магістратський вістун. У перервах, коло гуркіт литаври затихав, по дрімитному місту розлягався його протяжний клич6

   - Панове чесне поспільство! Поспішайте! Поспішайте на Ринок! будете свідками рідкісного видовища. Там за ухвалою королівського суду буде стято ворога Жечці Посполитої. На пострах усім свавільникам. Поспішайте на Ринок1

     Таку ж вістку і в цю ж саме пору по Краківському передмісті  Львова  розносив старостинський  служебник. Його  заклик  долинув  і  в  хатину  підмайстра Данила,який  рано піднявся  з  постелі. В понеділок. за звичаєм, челядникові дозволялялося не  з'являтися   перед  очі  майстра , і Данило мав намір скориста-

тися цим правом. бо вдома чекала на нього пильна робота. Він хотів узятися за скриню, про яку вже не раз натякала йому мати...

     ............................................................................................................

...  Данило вийшов з хати. Люди з Підзамча валом валили до міста. Туди ж подався і він. Здивувався. побачивши  перед  Краківською брамою. замість міських вартових. жолдаків замкової залоги зі своїм ротмістром. Вони пильно придивлялись до кожного. хто проходив повз них; декого зупиняли і заглядали під поли жупана чи свитки.

   - Чого їх стільки зібралось тут? - киваючи на жолдаків. спитав Данило когось із

жителів передмістя.

   - Кажуть, що козаки появилися коло Львова, - відповів той, - ніби хочуть визволити свого гетьмана

   - Якого гетьмана7

   - Того. над яким сьогодні повинен звершитися присуд короля. Видно.боїться його милість. щоб непрошені гості не пробралися до міста з шаблею під жупаном.

Тому й зазирають під поли.

     Коли Данило дійшов до Ринку, то там уже з краю в край вирувало людське море. Лиш одне місце з західного боку майдану. біля Стовпа  ганьби, було віль-

ним. його у кілька рядів оточував частокіл аркебуз і алебард,які здіймалися вище голів королівських гайдуків та міських пахолків. на підвищенні біля ратуші. навпро-

ти стовпа ганьби. стояли райці з бурмістром. лавники з війтом і староста львівський  Миколай Гербурт. В тому розі ринку. який виходив до Латинського  собору. скупчилися власники багатих крамів. цехові майстри. Там же. ле трохи відособлено від міського поспільства. гуртувалася передміська шляхта. 

     людський потік переніс Данида аж по другий бік ратуші.(...... ) Підмайстер з Підзамча опинився серед знайомих мішан  кравця Дмитра Красовського та його брата Івана,крамаря,Юрія Рогатинця, відомого своїм кунштом сідляра. Звідти добре було видно. що діється в захудній частині Ринку

     саме в той час гучно загриміли питаври і з дверей. що вели в підземелля рату-

ші, вийшли три жолдаки з оголеними шаблями, а за ними - стрижений під оселе-

дець бородань. Він не був закутий у кайдани. тому не скидався на в♥9язня. Та позаду його ступав кат з чорним балахоном на голові. Перед собою він ніс вели-кий тупоконечний  меч. охопивши обома руками  його  ефес.

     З гуркотом питавр змішалися вигуки юрби:

   - Той самий гетьман свавільників! Іван Підкова! 

 

З окремими сторінками роману можна ознайомитися у розділі  "Фото"



Обновлен 30 мар 2015. Создан 22 фев 2013



  Комментарии       
Всего 4, последний 4 года назад
bublioteka 22 фев 2013 ответить
Початок цікавий. Буду читати дальше
   
bublioteka 23 фев 2013 ответить
продовження буде?
bublioteka 23 фев 2013 ответить
продовження буде?
--- 08 мая 2013 ответить
ЦІКАВИЙ РОМАН!
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником