Бібліотека Буської середньої школи №1

 

Іван Савчин :життєвий та творчий шлях




Іван Савчин патріот, письменник, краєзнавець:                   біобібліографія письменника

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………….………4

1. Іван Савчин – патріот, письменник, краєзнавець: нарис…………….7

1.1. Іван Савчин: сторінки біографії…………………………………………..7

1.2. Літературна діяльність І. Савчина………………………………….……11

1.3. Савчин І. «Ще за Польщі»: Етюд з дитинства………………….……….20

2. Анотований бібліографічний покажчик……………………..….……...22

2.1. Словом високим про час і події………………………………….………

22 2.2. З глибини віків……………………………………………………..……...24

2.3. Публікації про І. Савчина………………………………………..…….....29

2.4. Довідковий апарат покажчика……………………………………..…….34

2.4.1. Перелік періодичних видань, використаних у бібліографії…..……...34

2.4.2. Покажчик географічних назв Буського району………………...……..34

2.4.3. Тематичний покажчик до творів І. Савчина………………...………...34 3. Додатки………………………………………………………………………36

3.1. Фотоматеріали з життя письменника………………………………........36

3.2. Методичні розробки сценаріїв за творами І. Савчина………………….40

Список використаної літератури……………………………………………...51

 

Вступ

 

На кого розрахований проект – учнів – старшокласників, вчителів літератури та історії, бібліотекарів.

 

Тема проекту : Іван Савчин – письменник, патріот. краєзнавець.

 

Тип проекту – дослідницький, інформаційно- творчий, груповий

 

Провідна мета – розширити знання користувачів бібліотеки про життя і творчий доробок письменника–земляка Івана Петровича Савчина, викликати у читачів інтерес до його творчості.

 

Термін дії проекту – довгостроковий.

 

Мета : формування в учнів прагнення до творчого пошуку, надання вчителям та учням школи додаткової бібліографічної інформації для вивчення літератури та історії рідного краю,закріплення знань основ бібліотечно-бібліографічної грамотності та основ професії бібліографа.

 

Очікувані результати – зацікавлення учнів бібліографічно-дослідницьою діяльністю, набуття навичок бібліотечно-бібліографічноі грамотності, розвиток пізнавальних інтересів читачів бібліотеки, допомога у більш якісному висвітленні теми літератури та історії Бузеччини.

 

Актуальність проекту – Реформування системи освіти відбувається в умовах інформатизації суспільства. Потреба суспільства в активній творчій особистості, наділеніїй новими знаннями, уміннями і навичками, вимагає від школи створення умов для повноцінного функціонування і розвитку дитини в даних умовах. Відповідно до «Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» серед основних функцій шкільної бібліотеки є «…Виховання в учнів інформаційної культури – сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого вибору джерел, навиків систематизації та особистої освіти».. Згідно з новими програмами з української літератури та історії України передбачається вивчення літератури та історії рідного краю Темою таких уроків є осягнення спадщини митців-земляків, прищеплення почуття пошани і любові до Батьківщини, інтерес до її минулого і сучасного. Біобібліографічний проект «Іван Савчин – патріот, письменник, краєзнавець» може допомогти у реалізації даних напрямів спільної роботи школи і бібліотеки як її підрозділу.

 

Планування змісту та ходу проекту

І етап. Підготовчий.

в1.Визначення теми і мети проекту

ІІ етап.Планування проектної діяльності.

 1.Обміркування шляхів розв’язання проблеми.

 2.Визначення джерел інформації.

 3.Формування творчих груп.

 Розподіл доручень:

- «Біографи» -досліджують біографію і творчість письменника:

- «Архівісти» -займаються пошуком джерельних матеріалів

- «Бібліографи» - систематизують і описують зібрані документи

ІІІ етап. Реалізація проекту.

 1.Складання групою плану роботи над проектом.

 2. Закріплення навичок роботи зі створення бібліографічних матеріалів.

 3. Зустріч з І. П. Савчином.

 4.Робота в бібліотеках, в архіві.

 5.Аналіз та опрацювання зібраних матеріалів у групах. Оформлення проекту.

ІV етап. Підсумки проектної діяльності.

 1. Підготовка і захист проекту. Мультимедійна презентація.

 2.Висновки.

 

     Від упорядника Біобібліографію «Іван Савчин – патріот. письменник, краєзнавець» задумано як своєрідну візитну картку діяльності нашого земляка, письменника, краєзнавця Івана Савчина з нагоди 25-річчя виходу з друку його першої книги . Іван Петрович Савчин – член Національної спілки письменників України з 1993 року,член Національної спілки журналістів України, перший редактор районного часопису «Воля народу», перший голова відновленого Бузецького товариства «Просвіта» та районної організації Конгресу українських націоналістів, депутат районної ради декількох скликань.Почесний громадянин Буського району

Дана бібліографія складається з розділів:

І. Нарис життєвого і творчого шляху письменника.        

ІІ. Бібліографічний покажчик

ІІІ Додатки.

В нарисі життєвого і творчого шляху письменника відображені основні етапи життєвого шляху, громадської та літературної діяльності Івана Савчина з посиланнями на джерельні матеріали. Нарис доповнено спогадами з дитинства самого письменника.

           Бібліографічний покажчик охоплює період з 1985р.по 2010 (2014) рр. Він включає твори письменника, його краєзнавчі дослідження, що надруковані в періодиці та матеріали про нього. Бібліографічний покажчик складається з трьох розділів: «Словом високим про час і події» «З глибини віків» «Публікації про Івана Савчина», записи в яких систематизовані за хронологією. Довідковий апарат покажчика включає: Перелік періодичних видань,використаних у бібліографії Покажчик географічних назв Буського району, згаданих у бібліографії Тематичний покажчик до творів І. Савчина.

вДодатки складаються з: фотоматеріалів з життя письменника, сценаріїв виховних заходів .присвячених творчості письменника.

 

1. Іван Савчин – патріот, письменник, краєзнавець: нарис

 

 

1.1. Савчин: сторінки біографії

 

      Іван Петрович Савчин народився 23 січня 1934 р. в с. Задвір’я тепер Буського району Львівської області в родині хліборобів. Петро та Анастасія Савчини виховали восьмеро дітей, самі важко працювали і змалку привчали дітей до роботи. В сім’ї шанували українську історію, традиції, прагнення до знань,освіти.*

(Див. І.Савчин  "Ще за Польщі" :Етюд з дитинства)

Там 1950-го року юнак закінчив місцеву середню школу і поступив у Львівський державний університет на відділення логіки і психології філологічного факультету. Але студентом побув дуже недовго: через два тижні після початку навчання його виключили з університету через сестру Марію.*

       Марія була найстаршою дочкою у сім’ї Савчинів. Вона відіграла важливу роль у формуванні світогляду свого молодшого брата. Народилася 1 жовтня 1925 р. У чотирнадцять років дівчина, навчаючись в другому класі Академічної гімназії у Львові, була залучена до підпільної організації юнацтва ОУН. В 1941 р., за німецької окупації, її призначено провідницею Юнацтва на терені Торговельної школи у Львові, в якій на той час навчалася. В 1942 -43 рр. вона – зв’язкова реферанта служби безпеки у крайовому проводі Григорія Пришляка. В 1944 р. вже під гуркіт гармат німецько-більшовицького фронту на Матуральному курсі в Перемишлі Марія склала гімназійну матуру і одержала атестат зрілості. Хоч як мріяла здобути вищу освіту, проте в критичний час нашої історії обрала не університет, а просто зі шкільної лави включилася в підпілля ОУН у Перемищині . Там, на Закерзонні, змінила ряд відповідальних постів. В травні 1945 року Марія (псевдо Марічка) стала дружиною заступника Крайового провідника ОУН Закерзонського краю Василя Галаси (псевдо Орлан). Разом з ним розділяє довгі та жорстокі роки боротьби. Восени 1947р. Марічка з Орланом переходять на підпільну роботу в Україні. Про всі перипетії свого (і не тільки свого) життя і боротьби вона згодом опише у своїх спогадах, які під назвою «Тисяча доріг» з’явилися друком в «Літописі УПА» як 28 том його (1995р.). Спогади стали дуже популярними і в 2003р. їх другим виданням вже окремою книжкою випущено у видавництві «Смолоскип», третє видання - 2017р. Скорочений варіант цього твору побачив світ й англійською мовою. На той час, коли І. Савчин поступив в університет, чоловік Марічки

 

* Бібліографічний покажчик .- №34;40;56.

 -

       Галаса-Орлан обіймав пост провідника ОУН Північно-західних земель.

Перед новоспеченим студентом чекісти поставили вимогу допомогти їм схилити сестру та її чоловіка до відступництва. Їхню вимогу юнак відкинув - і опинився поза університетом. Але цим не обмежилась помста чекістів. Вони жорстоко розправилися з усією родиною І. Савчина. Не мине й місяця після виключення з університету, як всю сім’ю його репресують. І. Савчин, пройшовши через пекло тюрми на Лонцького у Львові і після більш як двомісячного перебування в пересильній тюрмі на Замарстинові у Львові, з матір’ю і старшою сестрою Ольгою та неповнолітніми сестрою Надею і братами Богданом і Зеновієм в кінці січня 1951р. опинилися на заслані у Східному Сибірі ( в Іркутській області). Батька і ще двох старших сестер Стефу і Лесю було засуджено на десять років таборів ГУЛАГу кожного.* Дуже важкими з непосильною виснажливою працею в тайзі і голодом для І.Савчина, як і для всієї його родини, були перші сибірські роки. Про це пізніше він правдиво опише в автобіографічному романі «Ясир». Деяке полегшення настало з 1956р.,коли після закінчення курсів став працювати механіком в ліспромгоспі. І хоч які злигодні довелося переживати хлопцеві, та навколо нього в глухій сибірській тайзі постійно згуртовувалось українське національно-культурне життя, яке допомагало виселенцям не розчинитися в чужомовному середовищі.

В період Хрущовської відлиги І. Савчин повертається в Україну. Це сталося в кінці квітня 1959р. 26 числа цього місяця він приїхав до рідного села Задвір’я. Дружина Людмила, з якою побрався три місяці тому, приїхала до нього з Сибіру після того, як він влаштувався робітником плодорозсадника (в Задвір’ї) Львівського тресту зеленого будівництва. Решта родини повернулась в Україну у наступному 1960р.. В квітні цього ж року І. Савчин перейшов працювати механіком у колгоспі «Прогрес» в Задвір’ї. З кінця 1963р. працював учителем

 

*Бібліографічний покажчик.-№ 34,48

-

виробничого навчання в Задвір’янській середній школі. Цього ж 1963р. знову поступив у Львівський державний університет на заочне відділення факультету журналістики, який закінчив у 1968р..

З поверненням в Україну органи КДБ не спускали з нього свого недремного ока. В 1967р. було відновлено раніше розформований Буський район. Коли І. Савчин в лютому цього року перейшов працювати в новостворену Буську районну газету «Прапор Жовтня» , чекісти вимагали від редактора А. Єзерського негайного звільнення його з роботи в редакції. Та А. Єзерський, який знав І. Савчина з Глинян (колишнього райцентру, до якого належало й Задвір’я) і запросив його в новостворену Буську газету, став на захист талановитого журналіста і той продовжував працювати в редакції. Але будь-яку керівну посаду в ній обіймати не міг: тут табу більшовицької Системи було непорушним. Працював рядовим кореспондентом. Лиш незадовго до розвалу більшовицької імперії з кінця квітня 1990р. безпартійний І. П. Савчин став редактором Буської районної газети, яка згодом прибрала назву «Воля народу». Газета під його керівництвом першою серед однотипних видань в Україні з квітня 1990р. позбулась компартійної опіки і стала в районі дійовим пропагандистом ідеї державної незалежності України. «Змінювався поступово зміст газети. З номера в номер появлялися матеріали в обстоювання української мови, про патріотичні акції, що відбувалися на теренах Буського району , з критикою діянь компартії. Друкувалися матеріали , які можна об’єднати під рубрикою «Я вийшов з парпії».- ділиться своїми спогадами на сторінках «Волі народу» її перший редактор.* У газети з’явилося багато прихильників і дописувачів. Вона мала великий авторитет і вплив на формування суспільної думки На посаді редактора І. П. Савчин працював до відходу на пенсію в липні 1994р..

З квітня 80-х років І. Савчин активно включився в процес

 

* Бібліографічний покажчик.- №57

-

національного відродження, що розгорталося в Україні. В серпні 1989р. з його ініціативи при редакції Буської районної газети був створений осередок Товариства української мови ім. Тараса Шевченка. Далі І. Савчин розгорнув велику організаційну роботу по заснуванню Товариства і за межами Буська. І вже 26 листопада 1989р. на Установчій конференції було створене районне об’єднання Товариства. Його очолив І.Савчин. Він був одним з організаторів заснування в районі у лютому 1992р. осередку й Спілки політичних в’язнів. Майже жодне з велелюдних віч, які проводились в районі, не обходилось без його участі. В листопаді 1993р. його було обрано головою новоствореної Буської районної організації Конгресу Українських Націоналістів (КУН), яку очолював більше десяти років. В 90-х роках двічі обирався депутатом Буської районної ради.

За активну громадсько-політичну роботу, заслуги в національно-визвольній боротьбі, в утвердженні і розбудові Української Держави його нагороджено Грамотою і почесною відзнакою «Хрест Звитяги», медаллю до 90-річчя Степана Бандери, Грамотою і почесною ювілейною відзнакою до 100-річчя Романа Шухевича, Грамотами з нагоди 15-ої та 20-ої річниць Незалежності України.

Іван Петрович Савчин – член Спілки журналістів з 1971р. З травня 1993р. він став членом й Національної Спілки письменників України. Почесний громадянин Буського району.

 

1.2 Літературна діяльність

 

      Перші літературні спроби І. Савчина припадають на шкільні роки. Його вірші під різними псевдонімами часто появлялись у стінних газетах, в яких він у старших класах постійно був членом редколегії. Друкуватися почав після повернення з Сибіру в районній газеті тодішнього Глинянського району «Радянське село», був членом літературного гуртка при цій газеті.

У велику літературу увійшов історичним романом «Важкий шлях». Історична тематика давала можливість не залазити глибоко в трясовину так званого соціалістичного реалізму. До видавництва «Каменяр» у Львові рукопис роману був поданий в 1979р..В художньому плані твір не мав заперечень. А ось в ідеологічному виникало ряд запитань. Тоді він мав назву «Князь Острозький». Вже це насторожувало видавців. Головний герой роману князь Василій-Костянтин Острозький в радянській літературі фактично ще не був «опрацьований». Тому жоден з багатьох рецензентів, яким надсилався рукопис, не давали чіткої ідеологічної оцінки його. Під кінець остаточний присуд йому мали зробити в Інституті історії Академії Наук у Києві. І ось там твір потрапив до рук кандидата історичних наук Вікторії Колосової, темою досліджень якої був період історії, охоплений в романі. Вона не тільки цілком схвалила твір, а й наголосила , що видати його треба негайно. А тому, що В. Колосова була дружиною одного з працівників ЦК компартії України, то її присуд став незаперечним. Автора навіть запросили в Академію Наук на симпозіум, присвячений шедевру початків українського книгодрукування Острозькій Біблії 1581р. і тогочасній Острозькій Академії, де він виступив з аналізом архівних джерел, що склали історичну основу роману. Але попри все те на вимогу видавництва автор змушений був скоротити твір на кілька розділів саме про В.-К. Острозького. Не мало це ім’я фігурувати й в заголовку роману. Тому книжка в 1985р. вийшла в світ у «Каменярі» під назвою «Важкий шлях».

Високо оцінив роман тоді кандидат історичних наук В.Смолій, якій у післямові в цьому виданні «Важкого шляху» наголосив: «Твір побудовано на основі добротного фактичного матеріалу, в першу чергу документальних джерел, які відображають різні сторони життя епохи» *

Тему національно-культурного відродження українців цього періоду Середньовіччя І.Савчин продовжив в іншому історичному романі «Львівське братство», який масовим накладом ( 65000 примірників) вийшов у

 

* Бібліографічний покажчик.- № 33.

 

видавництві «Радянський письменник» в 1990р..Якщо в першому романі йшлося про боротьбу за збереження національної самобутності, очолювану тодішньою інтелігентською верствою українців, то в другому ініціатива виходить з середовища львівського простолюддя. Шлях цієї книги до читача не був таким затяжним, як попередньої, бо настав тоді період так званої перебудови з послабленням ідеологічної цензури. Незважаючи на великий тираж, книжка розійшлася дуже швидко. Вже через місяць після виходу її майже неможливо було знайти на прилавках книгарень. Варто відзначити, що ряд подій обох історичних романів перегукуються з підрадянською дійсністю. Так аналогом давньої полонізації українців була їх новочасна русифікація. Актуально звучать такі рядки з «Важкого шляху», подані як роздуми одного з персонажів твору Івана Вишенського: «Воістину незнищенний народ, здатний в лиху годину являти таких звитяжців» (стор. 190). Під останніми маються на увазі борці проти іноземних поневолювачів, які на вівтар волі поклали своє життя.

Перед «Львівським братством» в часи Брежнєвського застою І. Савчин написав роман «Давні знайомі», в якому гостро викривається моральний маразм, самоправство і вседозволеність у діяльності компартійно-управлінської номенклатури у сільському господарстві. Але ні львівський журнал «Жовтень», ні у видавництві «Каменяр», куди був поданий твір, не відважилися надрукувати його. Роман, рукопис якого зберігся у автора, так і не вийшов у світ.

В наступних художніх творах письменника також вже діють його сучасники.

Роман «В долинах Юдолі» присвячений пам’яті батька Петра Савчина «уродженого хлібороба і в’язня сталінських концтаборів». Епіграфом твору стали слова з Книги пророка Єремії: «…Бо з півночі грізно підноситься зло і велике нещастя». Вже самі посвята і епіграф вказують на тему, яка порушується в книзі. В ній висвітлені підступні провокаційні методи репресивних органів московсько-більшовицької імперії, якими жорстоко придушувалися національно-визвольні змагання, безпощадно викорінювалися будь-які прояви національної самосвідомості українців. І робилося це часто руками яничарів українського роду. Та дії головних герої твору переконують читача, що рух українства не знищенний. Саме таким є вчитель історії Петро Головатий. Він намагається здобути міцні знання, мати свою думку, давати учням правдиву інформацію. За це його люблять і поважають діти. Окремі з них потім стають свідомими громадянами, готовими, як і їх вчитель, віддати навіть життя за Вітчизну. Мужніми і самовідданими, справжніми патріотами в романі змальовані Баглій, Коваль. Парубочий, Пересада. Скільки випало на їх долю переживань та терпінь!. Названі позитивні герої сильні духом і вірою. Переконані, що кінцеву перемогу здобудуть як не вони, то їхні діти чи внуки. І тому читачеві приємно читати епілог роману, де Петро Головатий пише сину: - Дорогий сину Василю! Я безмежно вдячний тобі за лист, в якому ти привітав мене в проголошенні державної незалежності України. …Тепер маємо свою державу. Сподіваюся. що в ній ми вже не будемо ізгоями і що вона пригорне до себе розкиданих по світах своїх синів і дочок. «Книга написана у чудовому стилі, легко читається. Захоплює вже з першої сторінки і не дає відірватися аж до закінчення». – коментує своє враження від книги у рецензії «Книга, яка допомагає позбутися ярма» М.. Іванців.* «Книжку письменника- патріота треба читати, особливо молодому поколінню, щоб розуміти, яким тернистим був шлях українців до державної незалежності». – радить Ф. Палинський на шпальтах газети «Шлях перемоги».

 

** * Бібліографічний покажчик.- № 38.

** Бібліографічний покажчик.- № 41;42.

-

Книжка вийшла в світ у львівському видавництві «Сполом» 2003 р. В українській державі не стало цензурних перешкод. Та виникли інші труднощі з випуском книг – фінансові. Тому роман «В долинах Юдолі» вийшов накладом лише в одну тисячу примірників.

З таким ж труднощами І. Савчин зіткнувся при видані іншого твору, згаданого на початку цього нарису, автобіографічного роману «Ясир». Як згадує автор, задум написати книгу виник ще у 1948 році. З того часу він протягом 13 років вів щоденник. Записи з нього і лягли в основу написання книги. Але писати вирішив не спогади, не мемуари, а саме роман, бо, посилаючись на французького письменника Гі де Мопассана, роман дозволяє подати не тільки фотографію життя ,а й показати правду об’ємніше і переконливіше. Спогади чи мемуари, це так би мовити, фотографія, а роман – картина. Книжка вийшла у світ у видавництві «Сполом» в 2009 р. Вона складається з шести розділів, заголовки яких промовисто вказують на їх зміст: «На передодні», «За гратами», «Дорога у безвість», «Чорні дні у тайзі», «З печаттю ясиру» та «Хиренна воля». Майстерне відображення реальних подій недавнього минулого не залишають читача байдужим до них. На прикладі поневірянь особистих, своєї родини, інших людей автор показує, яким тернистим був шлях нашого народу до державної незалежності України, якою безправною і беззахисною була людина в московсько-більшовицькій імперії зла. «Глупої жовтневої ночі вони, як таті, налетіли на подвір’я, насамперед застрелили собаку, щоб не перешкоджала їм чинити чорну справу; потім увірвалися до хати і наказали усій родині, разом з п’яти-, восьми-, десятирічними дітьми, збиратися, застерегли, що при спробі втечі стрілятимуть без попередження», - про це все в автобіографічному романі І. Савчина. «Іван Савчин пише історію народу, пише неквапливо.,…пише гостро, не минаючи ані найменшої деталі, ані найменшого поруху душі. Його персонажі наділені багатою індивідуальною барвою, носять узагальнюючий характер. Іноді вони навіть нагадують індивідуальні символи. Мужньо, без зайвої метушні, залишають родинне гніздо. Мати, яка цілує родинний поріг, і кидає в очі каїнам – кривдникам навіть не прокляття, а зневагу та презирство, діти, що підтримують один одного, щось зашивають, зв’язують, складають. Ніч, яка чорним крилом окутує злочин. Собака, який лежить у калюжі власної крові.Художні деталі підкреслюють головний лейтмотив твору: внутрішній супротив великого народу, якому ще так багато потрібно пережити, ідучи до світла. Чи можна побачити світло, не пройшовши темряву? Чи можна було б оминути страждання? Як викорінити із життєвого простору іуд? Так багато запитань ставить перед читачем автор? Бо він хоче аби народ таки думав, таки доростав до своєї духовної величі та очищення.- ділиться своїми роздумами про прочитане письменниця Марія Якубовська.* «Художньо-документальний роман Ясир», у якому правдиво змальоване дев’ятирічне перебування автора на каторзі, .- пише на сторінках журналу «Дзвін» літературознавець Л. Воловець, - можна сміливо поставити в один ряд з твором «Тисяча доріг» Іванової сестри Марії Савчин та з романом «Стежки-дороги» лауреата Шевченківської премії Івана Гнатюка.. Такі речі сьогодні важко переоцінити: кожен новий твір потрібний для духовної наснаги молодого покоління – як свідчення історичної правди, якої не можна забувати, і як моральний осуд усіх тих, що чинили злочини супроти нашого народу і не отримали за це ніякого покарання»** Книжка може стати добрим посібником для виховання патріотизму в підростаючого покоління.

Це ж можна сказати й про художній нарис «Убинщина», який окремою книжкою також у видавництві «Сполом» вийшов дещо пізніше – в 2005 р.Це твір про одну з трагедій періоду визвольних змагань українців середини ХХ століття. В лісі . що належав до села Убинь (тепер Кам’янко – Буського

 

* Бібліографічний покажчик.- № 58

** Бібліографічний покажчик.- №59

-

району на Львівщині), а тому названому Убинщиною, 11 жовтня 1944 року енкаведисти оточили загін УПА, що складався з не вишколених ще новобранців. І відбувся нерівний бій… Усі ці події відображено в першій частині нарису В другій розповідається про спорудження пам’ятника Борцям за незалежність України на горі, що прилягає до Убинщини. Твір набув значної популярності. Тому у видавництві «Сполом» «Убинщину» було випущено у 2010 р. додатковим тиражем. Крім суто художніх творів, І. Савчин написав ряд історико-краєзнавчих праць. Найвагомішою серед них є «Буськ у вирі століть», яка в 1996 р. вийшла у світ у видавництві «Львівські новини» і присвячена 900-літтю першої письмової згадки про це місто. В цій об’ємній праці охоплено його історію від найдавніших часів до проголошення в 1991 р. Незалежної Української Держави і початків її розбудови. Це найновіше, оперте на багатому джерельному матеріалі дослідження саме українського автора історії колись княжого міста. Книжка «Буськ у вирі століть» стала найкращим довідником для тих, хто шукає якихось відомостей з минувшини Буська. Інформація про це видання поширилася в багатьох зарубіжних країнах, де живуть наші земляки. Ось що ,зокрема, написав Василь Томків у своїй рецензії до українського тижневика «Новий шлях»,що виходить у Канаді: «Це не лише цікава. але й унікальна книга… Її автор зазначає, що книжка написана на основі великого джерельного матеріалу, зокрема архівних документів. Проте джерельна база не обмежується виключно писемними документами. Брак даних про національно – визвольну боротьбу ХХ століття, передовсім створення і діяльності мережі ОУН, а потім і УПА, вдалося заповнити завдяки пам’яті ще живих свідків тих подій, які займали керівні пости в ОУН і в УПА, в різний час діяли в Надбужжі. Але частина історії української держави відтворена в книзі на основі особистого архіву автора. В передмові І. Савчин пише, що намагався по можливості подавати тільки факти і події, без їх оцінки, бо будучи учасником багатьох з них як голова Буського об’єднання Товариства української мови ім.. Т. Шевченка і редактор районної газети, трудно уникнути суб’єктивізму. Свою працю автор скромно вважає «нарисами історії Буська, які не претендують на повноту її освітлення» і вони не стануть перешкодою, а навпаки- поштовхом для інших авторів для їх глибшого наукового дослідження. Ця книга - це щось вагоміше, ніж т. зв. золоті чи діамантові ювілеї поміж людьми. якими так густо заповнені сторінки нашої преси. Це вагоміше. ніж ювілейні дати воєнних битв. перемог і революцій. Бо що було, минуло. А місто стоїть вічно живе, як невід’ємна мікрочастинка Батьківщини, що її на ім’я – Україна. І те. що написане про нього, назавжди залишиться цінною часткою всеукраїнської історії… Зовсім не перебільшуючи, треба сказати, що праця І. Савчина вражає багатством фактажу, без якої не обійтися майбутнім історикам, публіцистам. дослідникам. Це в мініатюрі невідривна частка історії народу, який не дав себе винищити й залишився собою.. «Буськ у вирі століть» заслуговує стати настільною книгою не лише для бужан, а й для всіх. кому не байдужа справа збереження нашого історичного минулого»*

В 2009 р. також у видавництві «Сполом» вийшла книжка І. Савчина «Задвір’я». Це нариси історії його рідного села від найдавніших часів до наших днів. В царині висвітлення історії цього села він був першопрохідцем. Особливо велику дослідницько-пошукову роботу довелось йому провести, щоб показати задвір’янців у національно-визвольних змаганнях в двадцятому столітті. І автор успішно справився із завданням відобразити її правдиво і як найповніше. Про це свідчать позитивні відгуки старожилів села на книжку «Задвір’я».

Крім названих книжок, І. Савчин ряд краєзнавчих розвідок

 

* Бібліографічний покажчик.- № 36, 37.

-

опублікував у Буській районній газеті в основному у 80-х роках минулого століття. Це – розвідки з історії сіл Милятина, Йосипівки, Андріївки та інших матеріалів з історії Надбужжя, які спонукають читачів до роздумів про історичні події та суспільно-політичні процеси, що відбувалися на теренах Бущини, і допомагають у вивченні історії рідного краю.

Іван Петрович Савчин бере активну участь у громадсько-культурному житті Бущини. Письменник бажаний гість у школах. бібліотеках,будинках культури.** Далеко не завжди людям властиве відчуття співпричетності до історії. Сучасність з її повсякденними клопотами та турботами нерідко здається єдино важливою реальністю. Та це не є характерним для Івана Савчина. «Побутує думка, - говорить Іван Петрович, - що історія – щось далеке від нас, таке, що давно минуло. Ні, історію творимо ми – повсюди і щогодинно. День, прожитий кожним із нас сьогодні, завтра стане історією – історією сучасності. Із того, яким був цей день, чим він був насичений, про нас судитимуть наші нащадки. Ми ж, ті, хто живе нині. відповідальні як за минуле, так і за майбутнє. Відповідальні перед тими, хто творив підвалини нашої державності. Наша подвійна відповідальність перед тими, хто прийде після нас, адже успадкують вони не тільки наше сьогодення, а й минуле».

 

** Бібліографічний покажчик.- № 47;52;53;54.

 

 

2. Анотований бібліографічний покажчик

 

2.1 Словом високим про час і події

 

1. Савчин І. Важкий шлях : Історичний роман /І.П. Савчин . – Львів ; Каменяр , 1985 . – 222с.*

В романі відображена загальнонародна боротьба проти полонізації і соціального гніту в ХVІ столітті на українських землях , показано зародження вітчизняного книгодрукування.

 

2. Савчин І. Львівське братство : Роман / І. Савчин ;худ. В. Сердю-ков . – К. : Рад. письменник , 1990 . – 254 с.:іл..*

В романі відображені історичні події .що відбувалися у Львові та інших містах в 70 – 80 роки ХVІ ст.. Зокрема . розповідається про заснування Львівського Успенського братства – громадської організації українців ( русинів ) , яка відіграла значну роль в культурно – освітньому русі на Україні.

 

3. Савчин І. П. Буськ у вирі століть/І П.Савчин . – Львів : Львівські новини, 1996 . – 184 с.: іл..*

Ця книга є першою в історичній літературі об’ємною працею про древнє колись княже місто Буськ від найдавніших часів до наших днів. Написана вона на основі великого джерельного матеріалу , зокрема архівних документів. В ній, крім давньої, ґрунтовно висвітлені нова історія Буська і Надбужжя . процеси культурно –національного відродження бущан на переломі ХІХ – ХХ століть . їх участь у національно – визвольних змаганнях українського народу в ХХ столітті Присвячена 900 – річному ювілею першої літописної згадки про Буськ. Розрахована на всіх , хто не байдужий до історії рідного краю.

 

4. Савчин , Іван В долинах юдолі : Роман /Іван Савчин . – Львів : Сполом , 2003 . – 176 с.*

У романі висвітлені підступні , провокаційні методи органів більшовицької влади , з допомогою яких жорстоко придушувались національно – визвольні змагання ,викорінювалися будь – які прояви національної свідомості українців У першій частині роману події відбуваються в Україні , переважно Західній . на Львівщині ; в другій - в концтаборах ГУЛАГу

 

5. Савчин І. Убинщина : Нарис / І. Савчин . - Львів : Сполом , 2005 . – 44с.

У творі відображено загибель великої групи повстанців від рук більшовицьких опричників у жовтні 1944 року. Розрахована на широке коло читачів, всіх, хто цікавиться історією УПА.

6. Савчин І. Убинщина : Нарис/ І. Савчин . - Львів : Сполом , 2010.- 44с.*


7. Савчин , Іван : Задвір’я : Нариси історії села /Іван Савчин .– Львів : Сполом , 2009 . – 72 с. * Охоплено історію села Задвір’я від найдавніших часів до наших днів. Вона опирається на багатий джерельний матеріал . а те, що загубилося у віках відтворено обґрунтованими гіпотезами. В нарисі найповніше висвітлено участь задвір’янців у національно – визвольній боротьбі українці в середині ХХ століття , досліджено мотиви героїчного чину. Книжка вчить любити свою малу Батьківщину і розрахована на всіх , кого цікавить його минувшина.

 

8. Савчин І. Вивіз : Уривок з роману «Ясир»/І. Савчин // Літературний світ Львівщини. Т. 1 : Проза . – Львів : Ліга – Прес, 2008. – С.- 179-184.


9. Савчин , Іван. Ясир : Роман /Іван Савчин . – Львів : Сполом , 2009 . – 276 с.*

В автобіографічному романі йдеться про поневіряння української родини в часи лихоліття, середини ХХ століття, коли на Україні московські окупанти наводили свій порядок. а нескорених духом висилали в табори ГУЛАГу або на спец поселення в тайгу. Для широкого кола читачів.

 

 

2.2. У вирі століть

 

10. Савчин І. Звідки пішов Милятин /І. Савчин // Прапор Жовтня. – 1987. – 15 квіт. Історико-краєзнавчий нарис про першу згадку, походження, давнє минуле Старого і Нового Милятина. Висвітлено ряд питань з історії цих населених пунктів.

 

11. Савчин І. На перехресті доріг : Цехи і промисли в Буську в 15-16 ст. /І. Савчин // Прапор Жовтня. – 1987. – 12-14 трав.* Розвиток промисловості в Буську у 15-16 ст. Зокрема сукновальні,на якій виготовлялося так зване волоське сукно, промислів на базі використання лісових багатств (виготовлення деревного вугілля,дьогтю,поташу). Розвиток ткацтва, кравецтва.

 

12. Савчин І. Папірня в Буську/І. Савчин // Прапор Жовтня. – 1988. – 19 квіт.* Заснування першої в межах сучасної території України папірні в м. Буську на передмісті Ліпи боки. Про технології виробництва паперу, зв’язок І. Федоровича з Буською папірнею та про власників папірні пр0тягом її існування.

 

13. Савчин І. Задвір’я /І. Савчин // Прапор Жовтня. – 1988. – 22 бер. Дослідження історії рідного села автора – Задвір’я. Нарис складається з чотирьох частин : 1) «Біля витоків», 2) «Часи лихоліття», 3) «На зламі давніх устроїв», 4)»Пам’ять у назвах».

 

14. Савчин І. Древнє місто над Бугом / І. Савчин //Прапор Жовтня. – 1988. - 15 лист. Розповідь про давню історію Буська. Складається з п’яти розділів: «Земля літописних Бужан». «У вирі князівських міжусобиць», «Біля чорного шляху», «Галицька Венеція», «Бунт знедолених».

 

15. Савчин І. Переклик віків» : До 900-річчя Буська/І. Савчин // Прапор Жовтня. – 1989. – 31 серп. Археологічні розкопки, що проводилися в Буську, зібрали багату колекцію знахідок, які далі будуть вивчатися, досліджуватися фахівцями.

 

16. Савчин І. Перша Буська читальня :З історії читальні «Просвіта» у нашому місті/І. Савчин // Прапор Жовтня. - 1989. – 24 жовт.* Заснування читальні Товариства «Просвіта» у м. Буську в 1883 р. Про керівництво «Просвіти» та її активних членів, про успіхи та її переслідування, створення першої бібліотеки та окремих Товариств.

 

17. Савчин І. Не на голому місті : З історії розвитку промисловості у Буську/І. Савчин //Прапор Жовтня . – 1989. – жовтень. Розвиток промисловості у місті Буську. Провідне місце у тогочасних промислах займали випуск содової води, випікання хліба, млини, столярство. Автор знайомить також з людьми, які займались цими промислами.

 

18. Савчин І. Освіта наших предків : З історії шкільництва в місті Буську /І. Савчин // Прапор Жовтня. – 1989. – 28 жовт.* Поширення грамотності в Буську починаючи від княжих часів. Про заснування бузецького шкільництва в 1788 р. та про роль Товариства «Рідна школа» у просвітянській роботі.

 

19. Савчин І. Як виникла Йосипівна /І. Савчин // Воля народу. – 1990 . – 25 січ. Історія заснування села Йосипівна. Через розповідь старожила села І. Заставного передаються цікаві моменти з історії розвитку села та першої згадки про нього.

 

20 .Савчин І. План , що не здійснився /І. Савчин // Воля народу .- 1990 . – 30 бер.* Характеристика Постанови районної ради депутатів трудящих про генеральну відбудову м. Буська протягом 15 років (1947- 1962рр.) Автором відбудови був архітектор Львівського облпроекту Ю. З. Геліс.

 

21 . Савчин І. Стрілець з Фирліївки /І. Савчин // Воля народу . – 1990 . - 12 черв. Розповідь про Дмитра Шмігельського – українського січового стрільця, воїна УГА , родом з теперішньої Андріївки, який загинув ще зовсім юному віці. Дані про нього І. Савчин віднайшов у журналі «Літопис Червоної Калини».

 

22 . Савчин І. Що сіяли 100 років тому /І. Савчин // Воля народу . – 1990 . – липень.* Які саме культури і чому сіяли наші предки на теренах Бузеччини 100 і більше років тому. Які урожаї цих культур збирали. Автор навіть називає села в яких вирищували цю чи іншу культуру.

 

23 . Савчин І. Встаємо з колін [ Відродження ] /І. Савчин // Воля народу . – 1991 . – 20 черв. Про місцевих яничарів, яким були ненависні героїчні сторінки історії народу . вандалізм над козацькими могилами під Бересточком та відновлення свята пам’яті Героїв під Берестечком демократичними силами України.

 

24 .Савчин І. Хто, які і на що ми [Україні – самостійність] /І. Савчин // Воля народу . – 1991 . –№115 . – С.-1

24 серпня 1991 року сталася найзнаменніша подія нашої новітньої історії . подія . до якої йшов український народ крізь століття визвольних змагань, - проголошено Акт незалежності України та створення самостійної соборної Української держави.

 

25 .Савчин І. Збережемо тую славу : До 50- річчя УПА/І. Савчин // Воля народу . – 1992 . – №3 . – С . – 2.* Українська держава розбудовується нині не на голому місці. Під нею – фундамент державності княжої доби, козацького періоду нашої історії, часів УНР і ЗУНР . визвольних змагань сорокових і початку п’ятидесятих років.

 

26 .Савчин І. Посади своє дерево : Хто ми? /І. Савчин // Воля народу . – 1992 . - №29 . - с. – 2.* Українцям від роду притаманне шанобливе ставлення до дерев. Воно закодоване в наших людей генетично.

 

27 . Савчин І. Під номером «Я – 916» [ до 50- річчя УПА ] /І. Савчин // Воля народу . - 1992 . - №44. – С. – 2 Епізод з життя В. Мартиновича – розвідника сотні Малинового під час визвольних змагань за волю України.

 

28. Савчин І. За Украну . за її волю [ Сьогодні виповнюється 50 років з дня створення УПА ] /І. Савчин // Воля народу . -1992. - №89. – С. - 1 Виповнюється півстоліття з часу виникнення Української Повстанської Армії . тієї Армії .яка в історію визвольних змагань нашого народу вписала одну з найяскравіших сторінок.

 

29. Савчин І. А ми тую славу збережемо [ Поміркуймо разом ]/І. Савчин // Воля народу . - 1992. - №94 . – С. -1* Роздуми про спорудження пам’ятника Незалежності у Буську.

 

30. Савчин І. Голод :Уривок з рукопису нового роману /І. Савчин // Воля народу . – 1993. - №52. – С. -3.*


31. Савчин І. Навічно в пам’яті народній /І. Савчин // Воля народу . – 1994 . – 9 лип. Відкриття пам’ятника борцям ОУН – УПА які віддали своє життя за волю України в селі Брахівка Буського району в липні 1994 року.

 

32. Савчин І. Передвісник волі : Спогад /І. Савчин // Воля народу . – 2004 . – 2березн.* Про події весни 1988 року у селі Задвір’я Буського району. На колишній котельні культурно – адміністративного комплексу було вивішено український національний синьо – жовтий прапор. Яких тільки мір не приймало КДБ та зняти його не вдалося.

 

 

2.3. Публікації про Івана Савчина

 

33. Смолій В. Післямова // Савчин. Важкий шлях : Історичний роман/ В. А. Смолій . – Львів :Каменяр , 1985 . – С.-211-217.


34. Савчин , Марія Тисяча доріг : спогади /Марія Савчин // Літопис УПА, Т.28 .- Торонто- Львів: Літопис УПА,1995- 600 с.* Мемуари учасниці визвольного підпілля після Другої світової війни, сестри І. Савчина . Авторка перебувала в підпіллі понад дев’ять років, майже від початку збройної боротьби, від 1944 до літа 1953, коли залишилися в підпіллі «останні могікани». Книга писалася ще за свіжої пам’яті. невдовзі після того, як авторка опинилася на Заході. Спогади написані від першої особи в жанрі повісті.

 

35. Бучко Р. Книга про Буськ [ До 900- річчя Буська ] /Р. Бучко // Воля народу . – 1997 . – 14 лист.* До славної дати 900- річчя Буська вийшла книжка Івана Савчина «Буськ у вирі століть».Своїми враженнями про неї ділиться краєзнавець . член товариства «Бужани» Р. М. Бучко.

 

36. Томків В. Частка історії народу/В. Томків // Українське слово , - 1998. – 6 серп. Про книгу І. Савчина «Буськ у вирі століть»

 

37. Томків В. Іван Савчин : Буськ у вирі століть/В. Томків //Воля народу . – 1998 . – 29 вер.* Унікальність цієї книги в тому , що в українській історичній літературі – це перша така об’ємна праця про це старовинне і княже місто, в якій охоплено найдавніші часи, через «вир століть» аж до наших днів.

 

38. Іванців М. Книга .яка допомагає позбутись ярма : замість рецензії /М. Іванців // Воля народу . – 2004. – 23 січ.* Роман « В долинах юдолі» ,невеликий за розміром, але цікавий за своїм змістом і формою викладу. Написати такий твір міг тільки той . хто сам пройшов нелегкими шляхами переслідування, виселення в Сибір і повернення. І тому ми ніби самі відчуваємо ці події, відчуваємо їх важко і з болем.

 

39. Та найбільше любив Україну . – Гадяч ,2004 . С.441.


40. Українські жінки в визвольній боротьбі 1940 – 1950 рр. : довідник : Світ . – 2004. – С.-16 ; С. – 120. Про жінок з родини І. Савчина та їх участь у визвольній боротьбі.

 

  41. Палинський Ф. «В долинах юдолі» /Ф. Палинський // Нація і держава. – 2004.-20 - 26 липн.* Презентація книги на сторінках газети зроблена ветераном УПА,який підкреслює, що в книзі відображене пекло, через яке перейшло старше покоління ще нині сущих українців. Багатьом із них твір нагадує особисті поневіряння по більшовицьких таборах,концтаборах, на спецпоселеннях, ті нелюдські методи , до яких вдавалися каральні органи , щоб знищити українців як націю.

 

42. Палинський Ф. «В долинах юдолі» /Ф. Палинський //Шлях перемоги» . -2004.- 8 вер.*


43. Іван Савчин «В долинах юдолі» [Українська Видавнича Спілка пропонує] // «Шлях перемог и». – 2004 . - !5 вер.* Анотація на книгу «В долинах юдолі».

 

44.Письменники Львівщини : Бібліографічний довідник .–Львів: Кобзар . – 2005 . – С. -45.


45.Гораль Г. «Коли ми вмирали . нам сурми не грали»/Г. Гораль // Воля народу . – 2005 . – 25 трав.* До Дня героїв працівники Буської районної бібліотеки провели урок історії за матеріалами твору І. Савчина «Убинщина».

 

46. Іван Савчин : Письменник, краєзнавець, просвітитель : нарис / Буська ЦРБ ; [ бібліогр.- уклад. О. Б. Стецик] .- Буськ, 2005.- 18с.* Матеріали про І. Савчина зібрані Буською ЦРБ.

 

47. Карпій М. Книга , яка творить людину /М. Карпій // Воля народу . – 2007 . – 4 травн.* Зокрема про презентацію книг І. Савчина в Олеській селищній бібліотеці.

 

.48. Письменники Львівщини : Бібліографічний довідник . – Львів : Ліга – Прес , 2008 . – С. – 89.

 

49. Читайте Івана Савчина // Воля народу . – 2009. – 17 вер.* Анонси книг «Ясир» та «Задвір’я».

 

50. Бучко Р. «Ясир» - нова книга Івана Савчина про незнищенність українства /Р. Бучко // Воля народу . – 2009. – 15 жовт.* Автор зазначає, що перечитуючи сторінки роману, читач душею сприйме все те, що довелося пережити багатьом нашим співвітчизникам і отримає відповіді , якою дорогою йти нам у майбутнє.

 

51. Бучко Р. Історія Задвір’я /Р. Бучко / /Воля народу . – 2009 . – 29 жовт.* Дописувач підкреслив. що І. Савчин зібрав і написав цікаву і змістовну історію свого рідного села перша письмова згадка про яке датується 1451 роком від найдавніших часів до сьогодення.

 

52. Герасимів Л. «Ясир» Івана Савчина /Л. Герасимів // Воля народу . – 2009.- 17 груд.* Про презентацію книги І. Савчина «Ясир» у Буській ЦРБ.

 

53. Герасимів Л. Спливають в пам’яті важкі хвилини долі/Л. Герасимів // Воля народу . – 2010 . – 8 квіт.* На основі книг І. Савчина «В долинах юдолі» та «Ясир» учні і педагоги Красненської ЗОШ №1 підготували і виконали літературно – музичну композицію «Спливають в пам’яті важкі хвилини долі».

 

54. Масик М. З нами бог і Україна /М.Масик // Воля народу . – 2010 . – 4 квіт.* Під цим гаслом наші герої здобували незалежність для нас, Ці слова є девізом кожного націоналіста. Про діяльність КУНу на теренах Буського району, зокрема і про діяльність І. Савчина.

 

55. Іван Савчин Ясир :Роман [ Книжкова ятка] // Літературна Україна . -2010 . – 26 серп.* Анотація на книгу «Ясир».

 

56. Савчин І. «Віра , що скріплює сили душі»/І. Савчин // Воля народу . – 2010.-29 вер.* Розповідь про життя і боротьбу старшої сестри Марії, відомої діячки УПА.

57. Савчин І. Перша в Україні : «Волі народу» - двадцять/І. Савчин // Воля народу . – 2010 . – 23 вер.* 1 вересня 1990 року передплатники Буської районної газети одержали її під новою назвою «Воля народу» .Про події ,які передували цьому розповідається в статті її першого редактора І. Савчина.

 

58.Якубовська М.Про «Вивіз» І. Савчина/М. Якубовська// Літературний світ Львівщини.Т. 1:Проза.- Львів:Ліга-Прес,2008.- С.- 179* Голова Львівської організації Національної спілки письменників України Марія Якубовська зокрема підкреслює, що документалізм часто виступає джерелом художнього задуму художніх творів І. Савчина. Його оповіді нагадують сповіді – очищення. Бо хтось мусить це зробити перед очима історії.

 

59. Воловець Л. На каторзі /Левко Воловець // Дзвін . – 2010. - №12. – С. – 136-139.* Грунтовна рецензія літературознавця Левка Воловця на роман «Ясир». Автор зазначає . що роман знаного українського прозаїка Івана Савчина привертає увагу читачів заглибленням у внутрішній світ героїв ,змалюванням складних людських доль

 

*наявні у бібліотеці документи

 

2.4.Довідковий апарат покажчика

 

2.4.1. Перелік періодичних видань, використаних у бібліографії

Газети

Воля народу .Буськ. 19-32, 35:37,38,45,47,49-54,56,57.

Літературна Україна. Київ. 55

Нація і держава. Київ. 41

Прапор Жовтня. Буськ. 10- 18

Українське слово. Торонто. 36

Шлях перемоги : Всеукраїнський тижневик. Київ. 42,43

Журнали

Дзвін . Львів. 59

2.4.2. Покажчик географічних назв Буського району,

до матеріалів бібліографії

Брахів - 31

Буськ - 3,11.12.14-18,20

Задвір’я - 5.6,7,13,32

Йосипівка - 19

Милятин - 10

Фирліївка - 21

Убині - 5,6 2.4.3.

 

Тематичний покажчик до творів І. Савчина (основні теги)

 

І. Історія України ХVІ ст. – 1.2,(3,7)

 

- Культурно-освітні процеси

видатні постаті:

Балабан

ГалицькийЮрій

Красовський Дмитро

Красовський Іван

Острозькі,князі

Смотрицький Герасим

Смотрицький Мелетій

Рогатинець Юрій

Федорович Іван

книгодрукування

Львів середньовічний

Львівське Успенське братство

Острозька біблія

Острозька школа полонізація

 

ІІ. Життя українців у 40-50-х роках ХХ ст.- 4,5,6,8,9,(3,7)


визвольні змагання українського народу

виселення українців у Сибір

табори ГУЛАГу

 

ІІІ. Краєзнавство – 3,5,7,10-32


Культурно-освітні процеси на теренах Бузеччини

відомі земляки

громадсько-культурні товариства

«Сільський господар»

«Сокіл»

«Просвіта»

читальні

школи



Обновлен 28 мая 2017. Создан 03 дек 2012



  Комментарии       
Всего 4, последний 4 года назад
--- 03 янв 2013 ответить
Дякую за детальну інформацію . Дуже допомогла в роботі над моїм проектом.
--- 03 янв 2013 ответить
Як з Вами зв'язатися?
--- 06 апр 2013 ответить
+5! Змістовна робота!
   
--- 07 апр 2013 ответить
дякую!
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником