Бібліотека Буської середньої школи №1

До Буська за папером

Інсценізація за романом І. Савчина "Важкий шлях"



Вступ

       В романі  Івана Петровича Савчина "Важкий шлях", в якому йдеться про початки книгодрукування в Україні в 70-80 роках 16 століття, зокрема про заснування Острозької друкарні і академії,є згадка й про наше місто Буськ, про причетність Буської папірні до цих процесів.

        Зараз ви побачите інсценізацію уривка цього твору, в якому відображені події, пов'язані з Буською папірнею.

 

 

Читець. Вже смеркало,як Іван Федорович,друкар книг руських,вийшов зі свого житла в кам'яниці, названій львів'янами  Кулганівською. Зібрався  навідатись до бондаря Адама,в якого винаймав помеш кання.Треба було добратись до сусіднього під'їзду з боку Вірменської вулиці.Хотів просити господаря трохи зачекати з платою за комірне,бо перебував у великій скруті:бракувало грошей на потребу штамби (тобто друкарні).Лише на папір,якого мусить купити,вже позичив п'ятдесят злотих.А з чого віддати їх?Єдина надія на виручку за "Апостол".Однак ще треба закінчити друкування цієї книги..

 

Дія І.

       Міська вулиця старого Львова.Смеркає.Завиває вітер,що мете снігом.В одному кінці вулиці появляється друкар Федорович,в кожусі,шапці.Від вітру обличчя прикриває рукою.Назустріч йому іде чернець (інок) Симе он в довгій свиті з піднятим коміром.На голові у нього натягнутий аж на вуха чернечий клобук.

 

Симеон (Перегороджує дорогу Федоровичу). А я до вас друкарю.(Федорович приглядається до нього)

Бачу, не впізнаєте мене.

 

Федорович (здивовано).Так це ви Симеоне?! Не з вигляду,а по голосу упізнав!Яким побитом? Звідки?

 

Симеон. Зараз від обителі святого Онуфрія. Вчора прибився туди - приніс братії різдвяну спомогу від князя Острозького.Завтра,якщо випогодиться,знову дорога чекає -треба додому добиратися.Отож вирішив,друкарю,вас провідати,добрі новини розповісти.

 

Федорович Які то новини,іноче?

 

Симеон. Недавно Острозький викликав мене до себе,щоб вручити "Апостол",який ви надрукували у Москві.Цю книгу він офірував нашій обителі в Степані.звелівши за це на Василія,свого патрона,усій братії щиро помолитися,щоб дарителю щасливо велося у новому році.Подякувавши за книгу,я наважився сказати:"А чому б вашій милості не заснувати власну штамбу? Скільки книг розійшлось би між храмами Божими і християнським народом,у скільки разів помножилось би Господнє Благословеніє діл і помислів вашмосці".Думав,що князь розсердиться,але ні,навіть похвалив мене за таку зухвалість і запевнив:"Буде в мене штамба.Симеоне".

 

Федовович А не говорив коли?

 

Симеон  Казав,що у скорому часі. Тоді ж його милість прорік:"Ти,Симеоне,багато мандруєш по світу,то довідайся,де є добрі майстри друкарського діла." Він так би не говорив,якби не збирався заснувати штамбу.

 

Федорович Це інша річ.

 

Симеон Я тут же нагадав йому,що друкар того "Апостола",якого його милість вручив мені,тепер у Львові.

 

Федорович  І що ж він на те?

 

Симеон  Сказав,що від такого майстра не відмовився б. А ви ,друкарю,як поставились би до запрошення його мосці?

 

Федорович  Не хотілося б залишати власної штамби тут,у Львові. Але признаюсь тобі,Симеоне,що з нею я по вуха вліз у борги і не знаю ,як вибратись з них.

 

Симеон  В Онуфріївській обителі мені розповідали про ваші нестатки. У Острозького не сушили б собі голови,де взяти грошей на книжні потреби. Там з іншими вченими мужами,яких хоче зібрати князь у себе, ви зможете зробити набагато більше,ніж тут, у Львові

 

Федорович  Вдячний вам,іноче,за те,що перед його милістю замовили добре слово за мене. Правду кажете,Що на Острозі зможу зробити більше. Тому радо прийняв би запрошення князя.

 

Симеон  Сподіваюсь,що матиму щастя скоро прийти за вами.друкарю.

 

Федорович  Добре,іноче,приходьте.А до того часу я постараюсь завершити принаймі те,що розпочав.

 

Симеон  Тобто?

 

Федорович  Друкування до кінця львівського "Апостола".Затримку мав з папером.Забракло цого.Збирався купити його на ярмарку у Львові.Але до нього ще більше місяця. Тож тепер не буду чекати ярмарок.В Буську є добра папірня.Найближчим часом сам виберуся туди. Бо хочу закінчити не тільки "Апостол".Маю все підготувати  до випуску й "Азбуки".

 

Симеон  Ащо цн таке?

 

Федорович  Це книжка,по якій люди навчатимуться читати й інші книги. Розраховую і на неї купити папір у Буську. (Похопившись0 Та чого ж то ми стоїмо на морозі? Милості прошу у теплу хату.

                                      Ідуть зі сцени.

                                             Завіса

 

 

                                                              ДІЯ 2

 

Читець (виходить на кін)  Після Різдва до Буська зі Львова добирався друкар книг руських Іван Федорович.Візник з Краківського передмістя добре знав найкоротший путівець,який пролягав через скріплені морозом болота,а не звивався між ними так,як літня дорога. Запевнив друкаря,що того ж дня встигнуть вернутися додому. Та тільки-но проминули Яричів,трапилася пригода: в сніговому переметі підручний кінь підвернув ногу. Його довелось випрягти і прив'язати позад коней.

        Пропливали мимо засніжені поля і луги, помежовані рядами верболозу. Зимову тишу пронизували тільки скрип полозів і кінський тупіт.

         Повільно спливав час.

          Федорович полегшено зітхнув.коли за плечима залишився густий дубовий ліс і вдалині за високим валом замаячіли вежа ратуші, церковні бані,шпилі двох костьолів і білі шапки дахів,над якими стояли сизі стовпи диму.

           Папірня була на Ліпибоках. Візник знав.що доіхати до неї можна,обминувши місто.

           Путівець опускався на луг при Полтві. З другого боку річки виходив у яр біля міського валу і далі полями тягнувся до протилежного краю Буська, туди. звідки плив Буг.до якого тулилися Ліпибоки

           Федоровичу не доводилося бувати на цьому передмісті Буська. Та папірня впала у вічі відразу. Стояла вона осторонь будинків передміщан у низині, поблизу невеличкої протоки Буга.. Це була довга дерев'яна споруда з водяним колесом біля причілка і стрімким. вкритим гонтою.дахом.на якому не тримався сніг.

          Папірня взимку не працювала. На двох її дверях висіли колодки. Допитавшись. де мешкає майстер.Федорович відправився до нього додому.

                                                              Відкривається завіса.

 

         Помешкання папірника. в кутку велика піч. Попід стінами лави. В одній із стін вікно,на якому замість шкла віконний папір. Скриня,що служить і столом. За нею сидить з вишиттям Господиня. На стінах образи.

          Стук у двері

 

Господиняідкладає роботу) Заходьте.прошу.

 

 (На порозі з'являється Федорович. На ньому важкий кожух-доха,волохата шапка, яку знімає)

 

Федоровис  Мир дому вашому і благодать бога нашого Ісуса христа,якому слава (Хреститься  на

образи)

 

Господиня  Навіки слава.

 

Федорович  Чи добре я потрапив,шукаючи господу славного майстра папірника буського?

 

Господиня  Так,ви в його господі. добродію.

 

Федорович  А чи можу я побачити майстра?

 

Господиня  Зараз немає його вдома

 

Федорович  Шкода.А чи можна його дочекатися? Я зі Львова.Друкар книг руських.Мені треба паперу для книжок.

 

Господиня (Запопадливо) О,милості прошу!Та ви проходьте,сідайте. Чоловік пішов на села збира-ти лахміття на папір та обіцяв до вечора повернутись. А слово у нього тверде: як сказав,так і вчи-нить. Ви тим часом зігрійтесь. відпочиньте з дороги. Такого паперу він має ще багато. Віконний розійшовся. а цей ще є.

 

Федорович  Ви порадували мене.господине. Недаром у таку хугу добирався до Буська. Тож не гріх і почекати і зігрітись в теплій хаті.

      (за дверима чути гуркіт.людські голоси)

 

Господиня  О, вже мій повернувся,навіть швидше.ніж обіцяв) Біжить до дверей. а тим часом у них появляється Папірник  з Візником Федоровича

 

Папірник  вітаю у своєму домі преславного друкаря.що чинить богоугодну справу на просвітлення народу християнського. Мені ваш чоловік сказав уже. у якій ви справі до мене Думаю.порозуміємось. тож роздягайтесь, вам доведеться.напевно .в мене й переночувати. бо на ніч пускатися в дорогу та ще й з товаром небезпечно. І не тільки через хугу.а й тому.що чеси на- стали непевні.

 

Федорович  Ой, непевні. добродію. Ви сказали, що я чиню богоугодну справу. а ось серед львівського поспільства, як тільки я прибився до міста і взявся лаштувати штамбу.з'явилися недруги. Коли я почав книгу друкувати - їх стало ще більше - явних і прихованих Важко перерахувати.скільки було спроб заподіяти мені якесь зло. Одного разу не остерігся. Ступив якось на Ринку до корчми,щоб випити кухоль пова. І там на мене накинулася група молодиків. ніби я вкрав в них якісь гроші. Навіть гаманець свій мені підкинули. Я зрозумів. що коїться, коли один з нападників зарепетував:"Бий хама! Нехай на все життя затямить. як на чуже зазігати!" а інший додав: "І ниги схизматські відхочеться друкувати"...

 

Папірник Якщо недруги не побоялися вчинити розбій у місті серед білого дня. то чого можна че - кати від них уночі . Краще не ризикувати. Ви не маєте права ризикувати своїм життям. Воно належить не тільки вам. Народ чекає книг. Тож переночуєте в мене у безпеці. І розміщуйтесь. як у себе вдома. Буду радий побалакати ще з такою славною особою.

 

   (Папірник і гості роздягаються, сідають до скрині-стола - господиня ставить до столу деяку гостину)

 

Федорович  Дякую за добре слово. майстре. А працею своєю хочу допомогти єдиновірним браттям вирватися з лабет неуцтва, хочу дати їм у скорому часі не тільки  "Апостола"а й іншу. ду-

же потрібну книжицю - "Азбуку"яка прислужиться для науки дітей грамоти. Раніше я не волен був вирішувати,що друкувати. В Москві господарем штамби був государ. у Заблудові - пан Григорій Ходкевич. Доводилось коритись їм - іхні замовлення виконувати. А у Львові маю власну штамбу.Стягнутися на неї допомогли не ті.що купаються у роскошах. Свою лепту на заснування її внесли люди,яким нелегко дається хліб насущний. За це хочу віддячити їм випуском дешевої "Азбуки",яка буде доступна і для їхніх дітей

 

Папірник  Добру справу затіяли ви. друкарю.Я тішуся ,щона мій папір зростає попит і у нашому краю.Недавно заходив до мене інок з волині. Питав.скільки паперу можу виготовити за літо. Казав.шо велів довідатися про це князь Острозький, бо збитається його мосць штамбу заснувати.

 

Федорович  А як звати цого інока7 Не Симеоном часом?

 

Папівник  Так. Симеоном.Та звідки ви знаєте його?

 

Федорович  Він приходив до мене ще як тільки я до Львова прибився. А кілька дннів тому завітав знову. Казав, що до своєї штамби князь Острозький.напевно,запросить мене. Якщо так станеть- ся, то ще не раз матиму я справу з вами. майстре.

 

Папірник  Дай то. Боже. Тоді й моя папірня міцніше стане на ноги

                                                  Завіса

 

Читець  Мине якийсь час. І з друкарні в Острозі в 1581 році вийде великим накладом у світ знаме- нита Острозька Біблія - щедевр українського друкарства. І в цій величній книзі виявиться папір з філігранню буської папірні.

 

 

 

     Відкриття пам'ятного знаку на місці буської папірні. 2016р.

 

 

 

 З повною версією роману можна ознайомитися на сторінці "Фото" у фотоальбомі "Савчин І. Важкий шлях : Історичний роман.- Львів : Каменяр,1985"



Обновлен 17 ноя 2016. Создан 10 ноя 2011



  Комментарии       
Всего 1, последний 4 года назад
--- 03 янв 2013 ответить
Цікаво!
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником